Податковий борг як підстава для анулювання статусу платника єдиного податку

Серед великої кількості підстав для скасування реєстрації єдиного податку, наведених у п. 291.5 та п. 291.6 ст. 291 ПКУ, нас цікавить саме наявність податкового боргу, як найпоширенішої причини.

Згідно з приписами п. 299.10 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 та пп. 298.8.6 п. 298.8 ст.  298 ПКУ.

Своєю чергою, наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів є несумісним зі статусом єдиного податку та цілком прогнозовано може призвести до анулювання реєстрації платником єдиного податку. Причому розмір цього боргу має бути більшим за показник, що визначений у п. 59.1 ст. 59 ПКУ (3060 грн. до 10.12.2020 цей показник складав 1020 грн).

Отож, визначившись з розміром, слід розібратися зі складниками податкового боргу. Так, з урахуванням приписів пп. 14.1.175 ПКУ він складається, по-перше, із суми узгодженого зобов’язання, не сплаченого платником податків у визначений податковим законодавством строк, по-друге, із  непогашеної пені, нарахованої з урахуванням положень ст. 129 ПКУ.

Власне, усе що платник податків задекларує, тобто зазначить у своїй податковій декларації, є узгодженим грошовим зобов’язанням (п. 54.1 ст. 54 ПКУ), крім того статус узгодженої певна сума може набути також у випадку, коли вже самі податківці в межах перевірки визначать зобов’язання, приймуть відповідне податкове повідомлення-рішення, а платник податків програє і на стадії адміністративного оскарження (пп. 56.17.5 п. 56.17 ПКУ) і в суді.

Недоїмка (борг) з ЄСВ – не є підставою для скасування реєстрації платником єдиного податку

Відразу слід звернути увагу на те, що наявність боргу з єдиного соціального внеску не є підставою для втрати статусу платника єдиного податку. Сама податкова неодноразово в своїх індивідуальних податкових консультаціях зазначала, що податковий борг та недоїмка з ЄСВ – це різні речі (для прикладу, ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 06.06.2019 № 2581/В/26-15-13-06-12-ІПК, крім того, податківці на своїх офіційних сторінках, зокрема, ГУ ДПС у Київській, Дніпропетровській, Луганській областей продовжують дотримуватися цього підходу, що не може не тішити): недоїмка з єдиного внеску не є податковим боргом, тому її наявність не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Слід зауважити, що позиції з цього питання і податківців, і Верховного Суду однакові (далі – «ВС») (див. Постанову ВС від 22.08.2019 у справі за  № 805/1479/17-а).

Натомість поширеною є практика, коли податкова фіксує наявність податкового боргу не з єдиного податку, а скажімо, з транспортного, або податку з нерухомості тощо. Формально такі підстави для анулювання існують, але здебільшого підприємцям вдається успішно оскаржити подібні дії та рішення податківців, поновивши свій статус (Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2018 у справі за №  826/15163/17, Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі за № 826/13461/18, Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі за № 280/5331/20).

Загалом, платникам податків вдається довести безпідставність прийняття податківцями рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, покликаючись на відсутність акту перевірки, неузгодженість податкових зобов’язань та ряд процедурних порушень.

Згідно з п. 299.11 ст. 299 ПКУ, у разі виявлення під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог податкового законодавства, анулювання реєстрації такого платника проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Так, як зазначалося вище, згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ предметом камеральної перевірки як різновиду податкових перевірок також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до мотивувальної частини судового рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду, колегія суддів погодилася з доводами податківців про те, що анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе і на підставі камеральної перевірки, оскільки камеральна перевірка проводиться виключно щодо даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків з метою виявлення арифметичних або логічних помилок, а наявність податкового боргу по узгодженим сумам податку не є підставою для проведення документальної перевірки. Однак у самому акті перевірки була відсутня інформація про період, за який встановлено порушення, крім того «завдяки» ряду процедурних порушень, суд підтримав позицію платника та скасував рішення про анулювання (Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2021 у справі за № 140/13818/20).

Такого підходу дотримувалася і колегія Другого апеляційного адміністративного суду, звертаючи увагу на те, що  предметом камеральної перевірки, крім питань правильності формування податкових декларацій можуть бути й інші питання, зокрема, своєчасність сплати грошових зобов’язань. Саме наявність у суб’єкта господарювання податкового боргу з єдиного податку, який виник у зв’язку з неналежним виконанням останнім обов’язку щодо вчасної сплати такого податку, та, як наслідок, порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, є підставою для застосування до платника податку приписів абз.8 пп. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПКУ (Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі за №  520/4251/2020).

Загалом, Верховний Суд уже висловлював позицію щодо правомірності проведення саме камеральні перевірки в контексті визначення вчасності сплати грошових зобов’язань (Постанова ВС від 24.04.2020 у справі № 813/4315/16), підтримавши податківців у цьому питанні.

Поданий на цій сторінці матеріал не є податковою консультацією чи дослівним цитуванням норм Податкового кодексу України з урахуванням поточної його редакції. Натомість тут податковим адвокатом підготовлена інформація для ознайомлення платників податків, формування уявлення та логіки податкового законодавства. 

За потреби, виникнення запитань, уточнень, просимо звертатися за консультацією до фахівців, зокрема, податкового адвоката. 

Для зв’язку та спілкування з податковим адвокатом можна скористатися будь-якими засобами, наведеними в розділі цього сайту в контактах.

Впевнені, що нашого досвіду у вирішенні податкових спорів буде достатньо аби швидко розібратися у спорі з податковою службою, надати податкову консультацію, алгоритми, а також запропонувати варіанти вирішення спору з податковою службою. 

Адвокат по ПДФО

(1) оподаткування іноземних доходів

(2) додаткове благо

(3) задекларувати доходи

(4) подати декларацію

(5) скасувати штрафи та донарахування

(6) дивіденди: сплата податків

(7) оформлення податкової знижки

(8) продаж квартири, автомобіля 

Податкова консультація

(1) обрати систему оподаткування для бізнесу

(2) податкові ризики в підприємництві

(3) ведення, подача звітності, обліку

(4) відповідальність та наслідки

(5) закриття, ліквідація, припинення

(6) відповідь на запит податкової

(7) декларування доходів

(8) спори з податковою