ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.03.2025 р. № 1512/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємство щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування валютного законодавства в частині звільнення від притягнення до відповідальності за порушення резидентом граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що між ним та нерезидентом укладено зовнішньоекономічний контракт на експорт товару.

Поставка товару на користь нерезидента здійснювалася окремими партіями, з відтермінуванням платежу. Нерезидент протягом року своєчасно розраховувався за поставлений товар, відповідно до умов договору, але в кінці січня 2025 року черговий платіж не надійшов від нього.

Підприємство на адресу нерезидента направило вимогу щодо оплати поставленої партії товару, але нерезидент повідомив про свою неплатоспроможність і зазначив, що подав заяву до місцевого Суду Республіка Польща про визнання його банкрутом.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи достатньо для звільнення від нарахування пені в сумі своєчасно не поверненої валютної виручки від підприємства-нерезидента, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), подання підприємством-резидентом заяви про визнання його вимог як кредитора в справі про банкрутство стосовно підприємства-нерезидента, з дня прийняття Судом Республіки Польща такої заяви?
2. Чи звільняється підприємство від сплати пені в разі визнання заборгованості контрагента нерезидента в сумі своєчасно не поверненої валютної виручки, що виникла внаслідок недотриманням нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), Судом Республіки Польща?

До свого звернення на отримання податкової консультації Підприємством не надано і не зазначено умови зовнішньоекономічного контракту, зокрема, щодо визначення юрисдикції для вирішення спорів, тому податкова консультація надається, виходячи з зазначених норм валютного законодавства України.   

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Щодо питання 1 і 2.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Встановлення Національним банком України (далі – НБУ) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є одним із заходів захисту, визначених частиною першою статті 12 Закону № 2473.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону № 2473).

Відповідно до пункту 21 розділу II постанови Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та пункту 14² постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів.

Відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Питання зупинення граничних строків розрахунків визначено частиною сьомою статті 13 Закону № 2473, а саме: у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю або частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожен день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Тобто, підставою для зупинення нарахування пені за порушення граничного строку здійснення розрахунків, встановленого згідно з статтею 13 Закону № 2473, за операціями резидента з експорту товарів за зовнішньоекономічним договором, є факт прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом).

З дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) пеня за порушення граничного строку розрахунків в цей період не нараховується.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що висновки про наявність факту порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями, а також рішення про нарахування пені, відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473, за порушення граничних строків розрахунків можливо зробити  лише за результатами проведеної документальної перевірки Підприємства та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та сум заборгованості на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались, та результатів судового розгляду.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).