ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.08.2025 р. № 4572/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку – фізична особа – підприємець у 2023 році перебував на спрощеній системі оподаткування (третя група без ПДВ). З 01.01.2024 перейшов на загальну систему оподаткування з реєстрацією платником ПДВ. На момент переходу залишалась дебіторська заборгованість за договором 1, яка виникла у період перебування на спрощеній системі (контрагент мав заборгованість перед платником за надані послуги).

У 2024 році за новим договором № 2 від того самого контрагента була отримана передоплата, на підставі якої було нараховано податкові зобов’язання з ПДВ.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у фізичної особи – підприємця при здійсненні оплати (в т.ч. у формі взаємозаліку) за договором, за яким заборгованість виникла у період перебування на єдиному податку, якщо оплата відбувається у період перебування на загaльній системі оподаткування, з урахуванням того, що облік доходів ведеться за касовим методом, але така оплата є другим подієвим моментом?
2. Як оподатковується отримана оплата за договором, укладеним у період перебування на єдиному податку, у разі її надходження в період перебування на загальній системі: податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором?
3. Чи допустиме проведення взаємозаліку між двома зобов’язаннями (по двох різних договорах) вказаними сторонами, якщо за одним договором має місце кредиторська заборгованість (перед фізичною особою – підприємцем), а за іншим – дебіторська (від фізичної особи – підприємця)? Які податкові наслідки матиме такий залік у фізичної особи – підприємця?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положеннями Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Згідно з частиною першою статті 601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Щодо першого питання

Згідно з п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Кодексу касовий метод для цілей оподаткування ПДВ − метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

З метою застосування п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Кодексу іншими видами компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів (послуг) вважається компенсація вартості таких товарів (послуг) будь-яким способом, відмінним від оплати грошовими коштами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено ст.ст. 187, 198 та 201 Кодексу.

Умови щодо застосовування платником податку касового методу податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст.14 Кодексу передбачено пп. 187.1 та 187.10 ст. 187 Кодексу та п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Кодексу).

Враховуючи зазначене, якщо платник податку застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань з ПДВ, то у разі надходження після його реєстрації платником ПДВ оплати (в т.ч. у формі взаємозаліку) за поставлені товари/послуги, поставка яких відбулася до дати такої реєстрації, такий платник податку зобов’язаний на дату отримання оплати або іншого виду компенсації вартості товарів/послуг нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Щодо другого та третього питань

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, передбачено ст. 177 Кодексу.

Згідно з п.п. 177.1 ст. 177 Кодексу доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою  визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).

Крім того, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розділу IV Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені статтею 163 розділу IV Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 Кодексу.

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Підпунктом 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Кодексу встановлено, що фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Кодексу, що настануть у звітному податковому році.

Відповідно до п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Кодексу остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Враховуючи викладене, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування отримує кошти, сплачені контрагентом, за надані послуги у період перебування на спрощеній системі оподаткування, то такий дохід включається до доходу фізичної особи – підприємця на загальній системі та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

При цьому положеннями ст. 177 Кодексу не встановлено обмежень щодо порядку проведення розрахунків, а саме у готівковій або безготівковій формі, взаємозаліком тощо.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.