ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.06.2025 р. № 3478/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.

У зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи, планує виготовляти та реалізовувати керамічні підсвічники, свічники шляхом торгівлі не у власній торговій точці на кінцевого споживача, а шляхом відвантаження на інших юридичних осіб, підприємців або приватних осіб для власного використання або подальшого продажу.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підпадає під дозволені види діяльності для третьої групи єдиного податку виробництво та торгівля керамічними підсвічниками?
2. Чи належать керамічні підсвічники, свічники згідно норм Кодексу п.п. 9
   п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу до заборонених видів діяльності на єдиному податку, а саме діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, поширену на предмети, що належать до товарних позицій за кодами 9701 – 9706 згідно з УКТ ЗЕД ?
3. Чи належать керамічні підсвічники, свічники до згідно з УКТ ЗЕД
   до КВЕД 9703 як:

«Оригінали скульптур і статуеток» – твори мистецтва, створені вручну, зазвичай автором, і мають унікальний характер.

«З будь-якого матеріалу» – чи означає, що до цього виду діяльності відносяться скульптури та статуетки, виготовлені з різних матеріалів: металу, каменю, дерева, глини, тощо. Предметами антикваріату і колекціонування, що мають історичну або культурну цінність.

4. Який необхідно обрати відповідний КВЕД для торгівлі керамічними підсвічниками, свічниками при оптовій або роздрібній торгівлі?

Щодо питань першого-четвертого

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

При цьому згідно з п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які, зокрема, здійснюють діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (п.п. 9 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до Правил торгівлі антикварними речами, затверджених наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України та Міністерства культури і мистецтв України від 29.12.2001 № 322/795 (далі – Правила), антикварні речі – це такі культурні цінності, як об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення, підлягають збереженню, відтворенню та охороні і створені понад 50 років.

Порядок продажу антикварних речей через підприємства торгівлі або на аукціонах визначено ст.ст. 2 та 3 Правил.

Крім того, оскільки інші розділи Кодексу, крім розділу V Кодексу, не містять визначення поняття «вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату», то для застосуванням норм ст. 291 Кодексу використовується поняття, наведене у п. 210.2 ст. 210 Кодексу.

Так, відповідно до п. 210.2 ст. 210 Кодексу культурні цінності – це вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату – товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701 – 9706 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Кодексу реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 Кодексу).

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, зі змінами та доповненнями, (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності (далі – КВЕД) – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків. 

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання (абзаци восьмий, десятий п. 1 КВЕД ДК 009:2010).

При цьому наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 затверджено Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець може бути платником єдиного податку третьої групи за умови дотримання таким платником вимог, визначених п.п. 3 п. 291.4 та п.п. 9 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, а також п. 210.2 ст. 210 Кодексу.

При цьому фізична особа – підприємець – платник єдиного податку за власним бажанням обирає відповідно до КВЕД ДК 009:2010 вид господарської діяльності, який планує здійснювати.

Разом з тим, з питання визначення КВЕД ДК 009:2010, у разі здійснення Вами роздрібного або оптового продажу керамічних підсвічників, доцільно звернутися до Державної служби статистики України.

Крім того, питання визначення коду згідно з УКТ ЗЕД, за яким класифікуються товари, ДПС рекомендує звернутися до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.