ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2025 р. № 3110/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ, яке є платником єдиного податку за ставкою 5 відс. доходу та не є платником ПДВ, має намір перейти на загальну систему оподаткування. На підставі укладеного з нерезидентом договору ТОВ надає дистанційно послуги з аудиту та оптимізації сайту (платформи) нерезидента, (перевірка продуктивності, пошук проблемних місць, оптимізація роботи системи), розширення функціоналу сайту (платформи) нерезидента, автоматизація збору, структурування та аналіз даних тощо. Дохід за такими послугами протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи вважаються операції з постачання послуг, які ТОВ надає нерезиденту в описаній у зверненні ситуації, об’єктом оподаткування ПДВ;
2. чи враховується обсяг операцій з постачання таких послуг нерезиденту при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ;
3. чи враховується обсяг операцій з постачання послуг нерезиденту під час перебування на спрощеній системі оподаткування при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ;
4. з якого періоду ТОВ зобов’язано зареєструватися платником ПДВ, якщо дохід, отриманий від надання послуг нерезиденту, перевищує 1 млн грн?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з пунктом 297.1 статті 297 глави 1 розділу XIV ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ (3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ), а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи).

Відповідно до пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1. 3 відс. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
2. 5 відс. доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника, отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг належать консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем (підпункт «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій з постачання послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Згідно з пунктами 183.1 і 183.2 статті 183 розділу V ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Щодо питання 1

За загальновстановленими правилами об’єкт оподаткування ПДВ виникає з дати реєстрації особи як платника ПДВ.

Якщо за своєю фактичною сутністю послуги, що надаються ТОВ нерезиденту, належать до категорії послуг, визначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, зокрема, до категорії аудиторських послуг та послуг з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, то операції ТОВ з постачання нерезиденту, який не має постійного представництва в Україні, таких послуг не будуть об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце їх постачання відповідно до вказаного пункту ПКУ визначено за межами митної території України.

З питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником Державного класифікатора продукції та послуг, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Щодо питань 2 – 3

Якщо загальна сума від усіх здійснених ТОВ операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування) сукупно перевищить 1 млн грн (без урахування ПДВ), то ТОВ зобов’язано зареєструватися як платник ПДВ згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ.

Водночас обсяг операцій ТОВ з постачання послуг нерезиденту, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема у випадку якщо місце їх постачання відповідно до пункту186.3 статті 186 розділу V ПКУ визначено за межами митної території України, не враховуватиметься при обрахунку встановленої для обов’язкової реєстрації платником ПДВ загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ

Щодо питання 4

У разі якщо загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування) перевищує 1 млн грн, то особа повинна у термін до 10 числа (включно) місяця, в якому ТОВ почало застосовувати загальну систему оподаткування, подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).