ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.03.2025 р. № 1667/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба Україна за результатами розгляду звернення  Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило про те, що планує відкрити валютний рахунок в іноземному банку за межами України з метою отримання оплати від нерезидента за надані послуги.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

1. Чи вважається порушенням вимог валютного законодавства, встановлених у Законі України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) та/або визначених у нормативно-правових актах Національного банку України (далі – НБУ), які прийняті відповідно до Закону № 2473, зокрема у Положенні про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженому постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5
   (далі – Положення № 5), а саме щодо проведення розрахунків на території України; проведення розрахунків за валютними операціями; торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; здійснення окремих операцій в іноземній валюті; здійснення валютних операцій в умовах запровадження заходів захисту, – у разі неперерахування платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування, з власного валютного рахунку, відкритого за межами України, на власний поточних рахунок в банку України грошових коштів, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту послуг, які не підпадають під валютний нагляд?
2. Чи застосовується контролюючим органом до платників податку на прибуток на загальній системі оподаткування відповідальність, передбачена Порядком застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 (далі – Порядок № 524), – у разі неперерахування платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування, з власного валютного рахунку, відкритого за межами України, на власний поточних рахунок в банку України грошових коштів, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту послуг, які не підпадають під валютний нагляд?
3. Чи застосовується контролюючим органом до платників податку на прибуток на загальній системі оподаткування відповідальність, передбачена Порядком № 524, у разі перерахування платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування дивідендів засновнику (учаснику) за корпоративними правами не з власного поточного рахунку в банку України, а з власного валютного рахунку, відкритого за межами України?

З метою надання вичерпної відповіді Товариству слід зазначити, що згідно зі статтями 6 та 9 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених у цій Конституції межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені у Конституції та законах України.

У підпункті 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

При цьому індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання. Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (і не змінює і не припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз’яснення) офіційного розуміння змісту правової норми з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган для забезпечення правильного її застосування.

До свого звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариство не надало копій документів, що стосуються здійснення зовнішньоекономічної діяльності при надані нерезидентам України послуг, а також нарахованих дивідендів за корпоративними правами, у зв’язку з чим консультація надається виходячи із загальних норм валютного законодавства України.

Зазначаємо, що у Законі № 2473 визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлено відповідальність за порушення вимог валютного законодавства, незалежно від того на якій системі оподаткування податком на прибуток перебуває платник.

У частинах другій та третій статті 3 Закону № 2473 встановлено, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом, а в разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Тобто Закон № 2473 є спеціальним законом у сфері здійснення резидентами України валютних операцій.

У частині першій статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону № 2473).

Необхідно врахувати, що у пункті 5 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» визначено, що на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення № 5 та в пункті 14² постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), не поширюються.

При цьому граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пункт 14³ Постанови № 18).

У частині третій статті 4 Закону № 2473 встановлено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених у цьому Законі та інших законах України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначає НБУ, у зв’язку з чим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2 затверджено Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі – Положення № 2), в якому, зокрема, і визначені види операцій, які належать до поточних валютних операцій, а які до валютних операцій, пов’язаних із рухом капіталу.

При цьому валютною операцією, у розумінні Закону № 2473, є операція, що має хоча б одну з таких ознак:

а) операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних із цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;

б) торгівля валютними цінностями;

в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Звертаємо увагу на те, що у частині першій статті 7 Закону № 2473 встановлено, що транскордонний переказ валютних цінностей здійснюється виключно через уповноважені установи.

Уповноваженими установами, в розумінні Закону № 2473, є банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку, які отримали ліцензію НБУ згідно з цим Законом.

Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках (пункт 16 Положення № 5).

Також згідно з пунктом 31 Положення № 2 розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пунктах 27 – 30 розділу IV цього Положення, здійснюються виключно через банки, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 59 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

У розділі VI Положення № 5 визначено умови, порядок, особливості здійснення валютних операцій, пов’язаних з інвестиційною діяльністю іноземних інвесторів в Україні, зокрема в підпункті 1 пункту 71 визначено, що резиденти здійснюють валютні операції з переказу коштів в іноземній валюті / гривні з України / на рахунки іноземних інвесторів / номінальних утримувачів / нерезидентів в Україні з метою повернення іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних іноземними інвесторами від інвестиційної діяльності в Україні (включаючи купівлю резидентами іноземної валюти на зазначені цілі), за умови документального підтвердження операцій щодо повернення іноземному інвестору / нерезиденту дивідендів шляхом подання:

документів, що підтверджують право власності іноземного інвестора на корпоративні права / інвестиційні сертифікати українського емітента, за якими здійснюється виплата дивідендів;

рішення емітента про виплату дивідендів іноземному інвестору. Забороняється для купівлі іноземної валюти з метою виплати дивідендів використовувати суму коштів у гривнях, що перевищує суму дивідендів, які підлягають виплаті іноземному інвестору та визначені у відповідному рішенні емітента в гривнях. Перерахунок відповідних зобов’язань із гривні в іноземну валюту в разі переказування власної (некупленої) іноземної валюти з метою виплати дивідендів здійснюється за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату здійснення відповідної операції.

Також у період запровадження воєнного стану уповноваженим установам дозволено з 2024 року здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України, включаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів з урахуванням обмежень, визначених у підпунктах 46, 46¹, 46², 46³ пункту 14 Постанови № 18.

Розрахунки між резидентами України на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків, визначених у частинні другій статті 5 Закону № 2473.

Щодо питання 1 та 2

На підставі вказаного вище зазначаємо, що у разі неперерахування Товариством з власного валютного рахунку, відкритого за межами України, на власний поточних рахунок в банку України грошових коштів, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту послуг, на які не поширюються граничні строки розрахунків, встановлені НБУ відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473, відповідальність, визначена частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, у вигляді нарахування пені не застосовується.

При встановленні документальною перевіркою порушення вимог валютного законодавства, визначеного у Законі № 2473 (крім порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів) та у нормативно-правових актах НБУ, прийнятих відповідно до Закону № 2473, зокрема з питань проведення розрахунків на території України; проведення розрахунків за валютними операціями; торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; здійснення окремих операцій в іноземній валюті; здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій, визначених у Порядку № 524.

Щодо питання 3

У разі встановлення документальною перевіркою перерахування Товариством дивідендів засновнику (учаснику) за корпоративними правами не з власного поточного рахунку в банку України, а з валютного рахунку, відкритого за межами України, податкові органи можуть застосувати відповідальність у вигляді штрафних санкцій, визначених у Порядку № 524.

Враховуючи зазначене, повідомляємо, що висновки щодо наявності чи відсутності порушень валютного законодавства за результатами здійснених Товариством валютних операцій можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).