ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 02.12.2024 р. № 5502/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення          АТ КБ «» (далі – Банк) щодо коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при переведенні виробничих та невиробничих основних засобів у групу необоротних активів, утримуваних для продажу та, керуючись
ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у процесі господарської діяльності Банк переводить основні засоби у групу необоротних активів, утримуваних для продажу, при цьому, передачі права власності на такі основні засоби не відбувається.

Продаж основних засобів відбувається в наступних податкових періодах, відмінних від дати переведення, або не відбувається і основний засіб переводиться зворотно в склад основних засобів, призначених для використання у господарській діяльності.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо відображення податкових різниць у разі переведення виробничих та невиробничих основних засобів у групу необоротних активів, утримуваних для продажу. При цьому продаж основних засобів з групи необоротних активів, утримуваних для продажу відбувається в наступних податкових періодах, відмінних від дати переведення, або не відбувається і основний засіб переводиться зворотно в склад основних засобів, а саме:

в якому періоді виникає (не виникає) податкова різниця, згідно ст. 138 Кодексу, а саме в періоді переведення в групу необоротних активів, утримуваних для продажу або в періоді продажу з групи необоротних активів, утримуваних для продажу (нормами Кодексу різниці не передбачено)?

 Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, встановлено ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п.138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст.138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу.

Отже, у разі переведення у звітному періоді виробничих або невиробничих основних засобів у групу необоротних активів, утримуваних для продажу, без фактичного продажу таких засобів у цьому періоді платник податку на прибуток не нараховує амортизацію на такі основні засоби та не здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу у такому періоді.

У разі, якщо основний засіб буде зворотно переведено з групи необоротних активів, утримуваних для продажу, в групу основних засобів для виробничого використання, то для цілей амортизації у податковому обліку визначається недоамортизована частина вартості таких необоротних активів, згідно з правилами ст. 138 Кодексу при переведенні їх до групи основних засобів.

У періоді фактичного продажу основних засобів платник податку на прибуток здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).