ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 06.02.2024 р. № 594/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування податкової накладної, складеної при вивезенні товарів за межі митної території України, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством згідно з зовнішньоекономічним контрактом було поставлено за межі митної території України товари на умовах поставки ІНКОТЕРМС 2020:СIF (право власності переходить до покупця у місці розвантаження). Після закінчення митного оформлення та вивезення товарів за межі митної території України частину товарів було втрачено при транспортуванні до покупця, внаслідок чого покупцю було поставлено меншу кількість товару, ніж зазначено у відповідній митній декларації.

Вартість втрачених товарів було відшкодовано Товариству експедитором.

Аркуш коригування до митної декларації, складеної при вивезенні товарів за межі митної території України, не оформлювався.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) необхідності коригування податкової накладної, складеної при вивезенні товарів за межі митної території України;

2-3) необхідності нарахування (та за якою ставкою ПДВ) податкових зобов’язань виходячи з вартості втрачених за межами митної території України товарів та звітного періоду, у якому здійснюється таке нарахування.

Разом з тим, надана у зверненні інформація не дає змоги чітко ідентифікувати умови, на яких здійснювалося відшкодування вартості втрачених товарів експедитором. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX.

Пунктом 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, а також з вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Пунктом 189.17 статті 189 ПКУ встановлено, що базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України (далі – МКУ).

Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Частиною першою статті 257 МКУ визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини восьмої статті 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, згідно з частиною першою статті 266 МКУ декларант зобов’язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого МКУ; на вимогу митного органу пред’явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Відповідно до частини сьомої статті 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450,  згідно з пунктом 37 якого після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ. Податкова накладна за зазначеною операцією складається виходячи з такої договірної (контрактної) вартість, зазначеної в митній декларації.

Отже, після вивезення товарів за межі митної території України, яке підтверджене відповідною митною декларацією, розрахунок коригування до податкової накладної, складеної виходячи з договірної вартості, зазначеної у такій митній декларації, складається у випадку зміни митної вартості вивезеного товару на підставі аркуша коригування до такої митної декларації. Якщо аркуш коригування до митної декларації не оформлюється, то розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України, не складається.

Щодо питань 2, 3

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Податкові зобов’язання за такими операціями нараховуються виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до норм статей 188 та 189 ПКУ.

Водночас з метою визначення порядку оподаткування ПДВ господарських операцій, що здійснюються платниками податку, кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин має розглядатися з урахуванням договірних умов та суттєвих обставин здійснення таких господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформлених за такими операціями.

Враховуючи  інформацію, надану у зверненні, зокрема щодо переходу права власності до покупця (нерезидента) у місці розвантаження, а також щодо втрати товарів при транспортуванні за межами митної території України, відповідь на питання щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань при здійсненні експедитором компенсації вартості таких втрачених товарів потребує детального аналізу положень відповідних договорів в частині умов постачання та перевезення товарів (їх можливої зміни у зв’язку із втратою товарів при транспортуванні) та надалі може бути надана після з’ясування необхідності подання додаткових відомостей митним органам (з урахуванням таких договірних умов).

Із зазначеного питання платнику податку доцільно звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, який, зокрема, забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).