ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 28.02.2024 р. № 1015/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо сплати податку на доходи нерезидента з джерелом походження з України за власний рахунок резидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство уклало ліцензійний договір (далі – Договір) з провайдером, який є нерезидентом України.

Відповідно до умов Договору Товариство має щомісячно сплачувати роялті за право використання програмного продукту/невиключну ліцензію на програмний продукт.

При цьому, умовами цього договору передбачено, що усі платежі за цим Договором здійснюються в повному обсязі, без будь-яких відрахувань. У разі, якщо будь-який із платежів, які має сплатити Ліцензіат, є/або можуть підлягати оподаткуванню, Ліцензіат сплачує їх за власний рахунок.

У зв’язку із зазначеним, у Товариства виникли наступні питання:

1. Чи може Товариство за наявності застереження у договорі, що передбачає виплату повної суми рахунку (інвойсу) без будь-яких утримань, виплатити нерезиденту повну суму, зазначену у рахунку, та сплатити податок на дохід нерезидента з джерелом походження з України за формулою, передбаченою абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу за власний рахунок під час виплати доходу нерезиденту та чи не буде це вважатися порушенням податкового законодавства з можливим накладенням санкцій до такого Товариства?

2. Чи можуть бути застосовані штрафні санкції до Товариства за ненарахування та/або неутримання, та/або несплату (неперерахування), та/або нарахування, сплату (перерахування) не в повному обсязі платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, якщо Товариство  сплатить податок на дохід нерезидента з джерелом походження в Україні за формулою,  передбаченою абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу за власний рахунок під час виплати доходу нерезиденту за наявності відповідного застереження у Договорі з нерезидентом?

Щодо питання 1.

Відповідно до п.п. 14.1.225 п.  14.1 ст. 14 Кодексу роялті –це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Підпунктом 141.4.1. ст. 141 Кодексу встановлено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею,для цілей якої такими доходами, зокрема, є роялті.

Відповідно до абзацу першогоп.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Згідно з абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 – СП) – СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексом.

Отже, якщо податокз доходів нерезидента не було утримано під час їх виплати нерезиденту, то у резидента виникає зобов’язання визначити та сплатити податок на доходи нерезидентаза власний рахунок, виходячи з розрахунку, визначеного абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Щодо питання 2.

Пунктом 137.3 ст. 137 Кодексу визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначена ст. 125 ¹ Кодексу.

Згідно з п. 125 ¹1 ст. 125 ¹ Кодексу ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 ¹ 2 ст. 125 ¹ Кодексу).

Діяння, передбаченіп. 125 ¹ 2 ст. 125 ¹ Кодексу, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 ¹ 3 ст. 125 ¹ Кодексу).

Відповідно доп. 125 ¹ 4 ст. 125 ¹ Кодексу діяння, передбаченіп. 125 ¹ 2 ст. 125 ¹ Кодексу, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV Кодексу.

Отже до платника податку, який здійснив виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджетуне в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений ст. 125 ¹ Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у раніше поданій податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації, за винятком видаків, установлених п. 50.1 ст. 50 Кодексу.

У випадку встановлення факту заниження податкового зобов’язання минулих періодів, платник податків зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання уточнюючого розрахунку;

б) відобразити суму недоплати у декларації за наступний податковий період, збільшену на штраф у розмірі 5 відс. від суми недоплати.

Відповідно до п. 120.2 ст. 120 Кодексу, невиконання вимог щодо самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відс. від суми заниження податкового зобов’язання. При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням вимог, передбачених Кодексом, штрафи не застосовуються.

У разі якщо резидент за умовами договору з нерезидентом не утримав податок з відповідного доходу нерезидента (у вашому випадку – роялті), а нарахував такий податок виходячи з розрахунку, визначеного п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, та сплатив його до бюджету під час виплати такого доходу за власний рахунок (з урахуванням наявності відповідного застереження у договорі з нерезидентом)і задекларував такий податок у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за період на який припадає така виплата, то штрафи, передбачені Кодексом, не застосовуються.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).