ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.12.2023 р. № 4742/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавствата в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні повідомило, що в межах своєї діяльності здійснює виробництво аудіовізуальних творів. При організації процесу виробництва та правових відносин з авторами та виконавцями аудіовізуальних творів Товариство керується чинними законодавчими актами у сфері прав інтелектуальної власності, роз’ясненнями та рекомендаціями державних органів, що надають їх в межах компетенції. 

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)на суми винагороди, що нараховується та виплачується компанією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, фізичним особам – авторам (режисер-постановнику, оператор-постановнику, художник – поставнику, тощо) за договорами про створення за замовленням і використання об’єкта авторського права (аудіовізуального твору), що укладаються з ними для виробництва конкретного визначеного аудіовізуального твору, які не є працівниками компанії за трудовим договором? При цьому умовами договору визначено, що винагорода виплачується за створення об’єкту авторського права (аудіовізуального твору) з відчуженням автором та набуттям компанією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, виключних майнових прав на створений аудіовізуальний твір в повному обсязі з моменту його створення, без виплати додаткової винагороди чи роялті авторові від наступного використання аудіовізуального твору.

2. Чи нараховується єдиний внесок на суми винагороди, що нараховується та виплачується компанією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, фізичним особам – виконавцям (акторам, артистам, тощо – суб’єктам суміжних прав) за договорами про створення за замовленням і використання об’єкта суміжного права (виконання), що укладаються з ними для виробництва конкретного визначеного аудіовізуального твору, які не є працівниками компанії за трудовим договором. При цьому умовами договору визначено, що винагорода виплачується за створення об’єкту суміжного права (виконання, зафіксованого у аудіовізуальному творі) та відчуження виконавцем та набуття компанією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, виключних майнових прав на виконання в повному обсязі з моменту його створення, без виплати додаткової винагороди виконавцю від наступного використання виконання або аудіовізуального твору.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Підпунктом 1 ст. 1112 ЦКУ визначено, що за договором про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець – письменник, художник тощо) зобов’язується створити об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк.

Відносини щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права та/або суміжних прав регулюються Законом України від 01 грудня 2022 року № 2811-ІХ «Про авторське право і суміжні права», зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2811).

Відповідно до ст. 6 Закону № 2811 об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема, аудіовізуальні твори.

Аудіовізуальний твір – твір у вигляді послідовності епізодів або кадрів зі звуком або без нього, поєднаних між собою цілісним творчим задумом, доступний для сприйняття за допомогою відповідних технічних засобів на певному виді екрана (кіно-, телеекрана тощо), на якому така послідовність кадрів утворює рухоме зображення (п. 2 ст. 1 Закону № 2811).

Статтею 1107 ЦКУ визначено, що розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі договорів, зокрема:

про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;

про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Прозбір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожнійзастрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну тадодаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у томучислі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Ставка єдиного внеску для зазначеної категорій платників становить 22 відс. до бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Разом з цимперелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України(частина сьома ст. 7 Закону № 2464).

Так, відповідно до п. 9 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 22.12.2010 № 1170 єдиний внесок не нараховується на винагороди, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві.

Винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання.

Враховуючи викладене, оскількиаудіовізуальний твір є об’єктом авторського права у сфері літератури, мистецтва, науки, то винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання такого твору,не є базою нарахування єдиного внеску.

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.