ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.01.2024 р. № 190/ІПК/26-15-24-01-13-12

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись статтею 52    глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс)  розглянуло звернення щодо  практичного застосування норм законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податку Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) повідомляє, що перебуває на загальні системі оподаткування, має одного засновника, планує збільшити статутний капітал через нерозподілений прибуток.

У зв’язку з цим, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо сплати податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інвестиції – господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Одним з видів інвестицій є реінвестиції – господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (пп. «в» пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Статтею 13 Закону № 2275 встановлено, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 16 Закону 2275 встановлено, зокрема, що збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону № 2275 учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів регламентується п. 57.1 ¹ ст. 57 Кодексу.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав.

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить авансовий внесок із податку на прибуток.

Отже, умовою для нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток є прийняття рішення про виплату дивідендів учасникам товариства емітентом корпоративних прав такого товариства.

Враховуючи викладене, якщо платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав не приймав рішення щодо виплати дивідендів власникам таких корпоративних прав, а нерозподілений прибуток був спрямований на поповнення (збільшення) статутного капіталу, така операція не передбачає нарахування та сплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств.

Крім того, зазначаємо, що положення пп. п. 57.1 ¹ ст. 57 Кодексу щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток до операції, пов’язані з виплатою дивідендів на користь засновників – фізичних осіб, не застосовуються.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розд. III та підрозд. 4 розд. XX Кодексу.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При цьому положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у Товариства у разі збільшення його статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Пасивні доходи для цілей розділу IV Кодексу – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, дивідендів (пп. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Водночас ст. 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Абзацом першим п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, не є об’єктом оподаткування військовим збором та податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу  II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.