ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.05.2025 р. № 2736/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ у разі отримання послуг від нерезидента та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку 3 групи, без реєстрації платником ПДВ.

Товариство здійснює діяльність з надання інформаційно-консультаційних послуг щодо розробки систем менеджменту безпечності харчових та кормових продуктів за міжнародними стандартами. З метою надання послуг своєму клієнту (нерезиденту) Товариство планує залучити субпідрядника – нерезидента та укласти з таким нерезидентом договір про надання консультаційних послуг.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи виникатиме у Товариства обов’язок щодо нарахування ПДВ за операціями з отримання інформаційно-консультаційних послуг від нерезидента, якщо такі послуги фактично надаються за межами митної території України;
2. чи виникатиме у Товариства обов’язок щодо нарахування ПДВ за операціями з отримання інформаційно-консультаційних послуг від нерезидента, якщо такий нерезидент не зареєстрований як платник ПДВ та вартість наданих ним послуг визначена без ПДВ;
3. чи повинно Товариство у викладеній у зверненні ситуації скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну;

4), 5) чи повинно Товариство у викладеній у зверненні ситуації скласти розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ; та в які терміни має бути складений такий розрахунок та сплачені зазначені в ньому податкові зобов’язання?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать, зокрема: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем (підпункт «в» пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зазначених у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208¹ розділу V ПКУ.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ (пункт 208.2 статті 208 розділу V ПКУ).

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 208.4 статті 208 розділу V ПКУ).

Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування (пункт 208.5 статті 208 розділу V ПКУ).

Правила цієї статті не застосовуються у разі постачання електронних послуг особою-нерезидентом, яку зареєстровано як платника податку відповідно до пункту 208¹.2 статті 208¹ розділу V ПКУ, фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку. 

Відповідно до пунктів 5 та 6 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (далі – Розрахунок податкових зобов’язань), який належить до податкової звітності з ПДВ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Місцем постачання консультаційних послуг згідно з пунктом 186.3 статті 186 розділу V ПКУ вважається місце, в якому отримувач таких послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання.

Якщо отримувачем зазначених у зверненні консультаційних послуг є Товариство, то місце постачання таких послуг знаходиться на митній території України, і, відповідно, операції нерезидента з постачання таких послуг Товариству є об’єктом оподаткування ПДВ.

За такою операцією Товариство, як отримувач послуг від нерезидента, який не зареєстрований як платник ПДВ, зобов’язано визначити податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відсотків від договірної (контрактної) вартості таких послуг, а також скласти і подати до контролюючого органу Розрахунок податкових зобов’язань протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому здійснені такі операції.

Нарахована у такому Розрахунку податкових зобов’язань сума ПДВ підлягає сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем зазначеного 20 – денного строку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).