ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.04.2025 р. № 2176/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначає, що протягом 2022-2023 років володів часткою в статутному капіталі менше ніж 25 % від загального розміру статутного капіталу та не вважається контролюючою особою по відношенню до такої іноземної компанії. При цьому, станом на серпень 2024 року платник податків відчужив частку та не є контролюючою особою на кінець звітного
2024 року.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи необхідно подавати повідомлення про набуття частки у контрольованій іноземній компанії (далі – КІК) станом на 2024 рік, якщо у
   2024 році законодавство зазнало змін в частині критеріїв визначення КІК, але сам факт набуття частки в іноземній компанії відбувся у 2022 році?
2. У випадку, якщо роз’яснення, щодо першого питання полягає у тому,
   що фізичній особі не потрібно подавати повідомлення про набуття
   частки / здійснення фактичного контролю, просимо надати відповідь щодо наступного.

Чи виникає обов’язок подання повідомлення про втрату частки у КІК у разі її відчуження, якщо фізична особа не була зобов’язана подавати повідомлення про набуття такої частки у КІК?

Чи обов’язок подання повідомлення про втрату частки у КІК / втрату контролю виникає незалежно від факту подання повідомлення про набуття такої частки?

3. Чи потрібно подавати звіт про КІК за 2024 рік в тому випадку, коли особа не володіла часткою протягом усього звітного (податкового) року, а відчужила її ще станом на серпень 2024 року?

У разі якщо відповідь «Так», за який звітний період 2024 року фізична особа повинна подати звіт про КІК, якщо така фізична особа відчужила частку станом на серпень 2024 року?

Щодо першого – третього питань

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом (підпункту 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² Кодексу).

Підпунктом 39².1.2. пункту 39².1 статті 39² Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Додатково зазначаємо, що відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу підпункт «б» підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».

В той же час, підпунктом 39².1.6. пункту 39².1. статті 39² Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Положення цього підпункту не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Таким чином, якщо фізична особа – резидент України відповідно до підпунктів 39².1.2 та 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу визнається контролюючою особою, то у такої особи виникають зобов’язання, визначені статтею 39² розділу І Кодексу.

У разі, якщо фізична особа – резидент України відповідає зазначеним вище критеріям, то у такої особи виникає обов’язок повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджені наказом Міністерства фінансів України
від 22.09.2021 № 512 (далі – Повідомлення).

З огляду на зазначене, подання Повідомлення до контролюючого органу – це дія фізичної особи – резидента України щодо повідомлення про набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою КІК.

Отже, з огляду на зазначене, обов’язок подавати до контролюючого органу Повідомлення виникає у фізичної особи, яка є резидентом України та відповідає критеріям визначення її контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу, починаючи з 01 січня 2022 року та з урахуванням вимог, викладених
у пункті 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, для 2022-2023 звітних (податкових) років.

Таким чином, якщо фізична особа – резидент України, що набула частку у 2022-2023 роках та не відповідала, з урахуванням вимог підпункту 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, критеріям визначення її контролюючою особи, у 2024 році не здійснювала дії щодо додаткового набуття частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої особи контролюючою особою КІК, то підстави для подання до контролюючого органу Повідомлення про набуття частки у КІК у такої особи відсутні.

Проте, якщо фізична – особа резидент України у 2024 році відчужує частку в КІК та/або припиняє здійснення фактичного контролю над такої КІК та відповідно втрачає статус контролюючої особи, то у такому випадку фізична особа зобов’язана подати Повідомлення про втрату такого контролю.

При цьому, якщо фізична особа – резидент України у 2024 звітному році відповідала критеріям визнання її контролюючою особою, то у такої  особи виникає обов’язок щодо подання звіту про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи та належним чином завіреною копією фінансової звітності такої компанії за відповідний звітний період такої КІК.

Пунктом 39².2 статті 39² Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК. Так, об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею.

Зазначена частина прибутку КІК включається, зокрема, до складу загального річного оподаткованого доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 Кодексу (підпункту 39².2.2 пункту 39².2 статті 39² Кодексу).

Відповідно до підпункту 39².3.1 пункту 39².3 статті 39² Кодексу скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.

Згідно з підпунктом 39².3.5 пункту 39².3 статті 39² Кодексу контролююча особа самостійно здійснює розрахунок скоригованого прибутку кожної КІК на підставі фінансової звітності КІК із застосуванням особливостей, встановлених підпунктом 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² Кодексу, та визначає частку скоригованого прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, пропорційну частці у цій КІК, якою вона володіє.

Для цілей податкового контролю за оподаткування прибутку  КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року (підпункт 39².5.1 пункту 39².5 статті 39² Кодексу).

Пунктом 39².5 статті 39² Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК (далі – Звіт) та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

Враховуючи вищезазначене, у разі відчуження платником податків частки володіння у КІК в середині звітного року, такий платник зобов’язаний подати Звіт за 2024 звітний рік разом з завіреною належним чином копіює фінансової звітності КІК, яка складена станом на дату відчуження такої частки, одночасно з поданням податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України № 851 та № 2155.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.