Положеннями Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 за № 578/5 “Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів” змінилися строки зберігання окремих документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності (переважно з 1 – 3 років збільшено до 5).

При цьому зазначено, що:

Документи, пов’язані з предметом податкової перевірки, інспектування (ревізії) органу державного фінансового контролю та/або адміністративним чи судовим оскарженням, прийнятого за її (його) результатами рішення, зберігаються не менше встановленого мінімального строку та протягом одного року після закінчення передбаченого законом строку для судового оскарження такого рішення, а у разі такого оскарження – протягом одного року з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а у разі оскарження такого судового рішення – протягом трьох місяців з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, подальше оскарження якого неможливе.

Документи, щодо яких минув мінімальний строк зберігання, що стосуються звітних періодів, за які більше не може проводитись податкова перевірка, інспектування (ревізія), підлягають знищенню (крім тих, що можуть бути використані для документального забезпечення процесу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації).

Документи та інформація, на які поширюються вимоги статей 39 і 39-2 ПКУ (ТЦУ, КІК), зберігаються не менше 7 років.

Строки зберігання документів, що зазначаються у Переліку та регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, застосовуються фізичними особами – підприємцями, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Поданий на цій сторінці матеріал не є податковою консультацією чи дослівним цитуванням норм Податкового кодексу України з урахуванням поточної його редакції. Натомість тут податковим адвокатом підготовлена інформація для ознайомлення платників податків, формування уявлення та логіки податкового законодавства. 

За потреби, виникнення запитань, уточнень, просимо звертатися за консультацією до фахівців, зокрема, податкового адвоката. 

Для зв’язку та спілкування з податковим адвокатом можна скористатися будь-якими засобами, наведеними в розділі цього сайту в контактах.

Впевнені, що нашого досвіду у вирішенні податкових спорів буде достатньо аби швидко розібратися у спорі з податковою службою, надати податкову консультацію, алгоритми, а також запропонувати варіанти вирішення спору з податковою службою. 

Адвокат по ПДФО

(1) оподаткування іноземних доходів

(2) додаткове благо

(3) задекларувати доходи

(4) подати декларацію

(5) скасувати штрафи та донарахування

(6) дивіденди: сплата податків

(7) оформлення податкової знижки

(8) продаж квартири, автомобіля 

Податкова консультація

(1) обрати систему оподаткування для бізнесу

(2) податкові ризики в підприємництві

(3) ведення, подача звітності, обліку

(4) відповідальність та наслідки

(5) закриття, ліквідація, припинення

(6) відповідь на запит податкової

(7) декларування доходів

(8) спори з податковою

Стислі висновки, зроблені ШІ:

Ключовим критерієм для перебування на спрощеній системі при торгівлі оливами є їхня належність до підакцизних товарів.

Якщо код УКТ ЗЕД олив відсутній у переліку підакцизних товарів (ст. 215 ПКУ), Підприємство може продавати їх як оптом, так і вроздріб у тарі будь-якого об’єму.

Якщо оливи є підакцизними, єдинникам дозволено лише їх роздрібний продаж і виключно в ємностях до 20 літрів.

Застосування КВЕД 46.71 та 47.30 є правомірним для платників єдиного податку, оскільки ці коди охоплюють торгівлю як підакцизним пальним, так і непідакцизними мастильними матеріалами. Головне — фактично не здійснювати заборонені операції (наприклад, гуртовий продаж підакцизного пального).

Повну індивідуальну податкову консультацію читайте нижче: