ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 03.06.2025 р. № 3038/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо помилково складеної податкової накладної та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством помилково подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні, складені без факту здійснення господарської діяльності, які не були зареєстровані в ЄРПН у зв’язку з тим, що реєстрацію таких податкових накладних в ЄРПН було зупинено.

Враховуючи зазначене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. який порядок дій платника податків у разі реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених без факту здійснення господарської операції?
2. чи має право платник податків ініціювати процедуру вилучення / скасування помилкових податкових накладних (не підтверджених первинними документами) з ЄРПН?
3. чи можна подати до контролюючого органу повідомлення про визнання податкової накладної технічною помилкою?
4. які наслідки для платника у разі залишення податкових накладних, складених без факту здійснення господарської операції у статусі «реєстрацію зупинено»?

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

У пункті 44.1 статті 44 розділу І Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому пункту 44.1 статті 44 розділу І Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V, підрозділами 2, 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої ‒ дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201  розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII  «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Із дотриманням норм пунту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення № 1165).

Згідно з пунктами 10–11 Порядку зупинення № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції, зокрема зазначається критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, та з пропозицією щодо надання платником податку пояснень та копій документів у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України
від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 № 1245/34216, зі змінами (далі – Порядок прийняття рішень № 520).

У пункті 2 Порядку прийняття рішень № 520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з пунктом 6 Порядку прийняття рішень № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку прийняття рішень № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.

У разі зайвого (помилкового) складання податкової накладної / розрахунку коригування, первинні документи щодо постачання товарів / послуг, зазначених у такій податковій накладній / розрахунку коригування, відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію зайво (помилково) складеної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення.

При цьому Порядком прийняття рішень № 520 визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість,  затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності з податку на додану вартість. Дані, наведені в податковій звітності з податку на додану вартість, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1–4

У разі складання податкової накладної / розрахунку коригування без факту здійснення господарської діяльності, реєстрація в ЄРПН яких зупинена, платник податку має право (за бажанням) подати письмові пояснення до комісій регіонального рівня для прийняття одного з рішень, визначених у пункті 9 Порядку прийняття рішень № 520.

При цьому повідомляємо, що Порядком зупинення № 1165 та Порядком прийняття рішень № 520 не передбачено подання до контролюючого органу повідомлення про визнання помилкової податкової накладної (не підтвердженої первинними документами)  технічною помилкою та/або ініціювання процедури щодо її вилучення / скасування в ЄРПН.

Важливо, оскільки у податковій звітності з податку на додану вартість платником податку зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній, то обсяги постачання товарів / послуг та сума податку на додану вартість, вказані у податковій накладній не підтвердженій первинними документами, не підлягають відображенню в податковій звітності з податку на додану вартість.

 Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).