ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.07.2025 р. № 4073/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування операцій зі списання заборгованості, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у звернені, ТОВ – експортер українського бджолиного натурального меду (перебуває на загальній системі оподаткування). Заготівля сировини здійснюється за посередництва ФОП (єдиний податок, третя група,
5 %) у відповідності до укладених договорів комісії, за якими ТОВ виступає комітентом, а ФОП – комісіонером. Кошти, які отримують комісіонери на виконання договорів комісії, чітко розрізняються:

кошти на придбання бджолопродуктів згідно договору комісії (транзитні кошти для ФОП);

комісійна плата (оплата послуг комісіонера – дохід ФОПа).

З початком збройної агресії росії утворилася значна заборгованість ФОПів – комісіонерів за отриманими коштами на придбання бджолопродуктів згідно договору комісії внаслідок окупації регіонів, у яких вони проживали, були зареєстровані як суб’єкти господарювання та здійснювали підприємницьку діяльність.

Частина територій окуповані до сьогодні, інші були деокуповані, але майно (мед, придбаний до початку воєнного стану та інше майно, що перебувало у їх власності) було знищено, частина ФОПів виїхала за кордон, з іншими втрачено зв’язок і т.п.

Одним із таких прикладів – є ФОП, якого визнано банкрутом та звільнено господарським судом від боргів.

У відповідності до вимог національних положень бухгалтерського обліку за заборгованістю ФОП за отриманими коштами на придбання бджолопродуктів згідно договору комісії створення резерву сумнівних боргів не передбачено.

Підприємством сформовано резерв сумнівних боргів за заборгованістю за переданим (реалізованим) майном.  

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Роз’яснити порядок відображення операції зі списання зазначеної заборгованості у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами ) (далі – Декларація);

2. Чи виступатиме ТОВ податковим агентом при списанні перелічених заборгованостей?

У книзі четвертій «Відновлення платоспроможності фізичної особи» Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КзПБ) визначено процедуру банкрутства боржника – фізичної особи, фізичної особи – підприємця.

Банкрутство – це визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» або Закону України від 14 липня 2023 року № 3254-IX «Про кредитні спілки» (ст. 1 розділу 1 книги першої «Загальна частина» КзПБ).

Відповідно до ст. 134 розділу V книги четвертої «Відновлення платоспроможності фізичної особи» КзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів.

Щодо питання 1

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Зокрема, заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією вважається безнадійною заборгованістю (п.п. «з» п.п. 14.1.11
п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

У разі наявності дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів за правилами бухгалтерського обліку.

Різниці, що виникають у разі формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) та списання безнадійної заборгованості визначено положеннями ст. 139 Кодексу.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14  Кодексу за наявності підтверджуючих документів та зазначається у рядку 2.2.3 додатку РІ до Декларації.

При цьому, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів (відображається у рядку 2.1.3 додатку РІ до Декларації).

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 п. 44 Кодексу).

Отже, списання безнадійної дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на підставі первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож, питання порядку формування резерву сумнівних боргів та списання  дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку, а також відповідних підтверджуючих документів в частині методології такого обліку належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено ст. 165 Кодексу.

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 168 Кодексу і п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором здійснено списання заборгованості боржника на підставі рішення господарського суду у зв’язку з визнанням такої фізичної особи банкрутом, то з метою оподаткування сума такого списаного боргу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу боржника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Слід зазначити, що податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків (п. 18.2 ст. 18 Кодексу).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).